Арматурні каркаси є важливим елементом залізобетонних конструкцій. Вони забезпечують їхню міцність, довговічність і стійкість – у тому числі до підвищених навантажень. Для виготовлення арматурних каркасів важливо дотримуватись встановлених правил і стандартів. Це дозволяє уникнути дефектів у готовій конструкції, зробити її максимально надійною, довговічною та безпечною.
Ми зібрали ключові вимоги та правила: як має бути організовано виготовлення арматурного каркасу, виходячи з усіх актуальних стандартів та вимог.
Чітке дотримання проектної документації
Арматурний каркас виготовляється в індивідуальному порядку. Оскільки усі його габарити підбираються під конкретний об’єкт. Звісно, готовий виріб повинен бути виготовленим відповідно до усіх запропонованих креслень і специфікацій.
Перед створенням самого каркасу проєктується його макет та затверджуються усі параметри. У документації зазначаються:
- точні розміри;
- розташування арматурних стрижнів;
- діаметр арматури;
- місця з’єднань елементів каркасу.
Вибір арматурних стержнів
Арматурні стержні мають відповідати стандартам якості. Безпосередньо перед використанням арматуру перевіряють на відсутність дефектів: тріщин, корозії або деформації. Найчастіше основою є висока, міцна, зносостійка сталь. Використання низькоякісних матеріалів може значно знизити міцність каркаса і конструкції в цілому.
Крім того, арматура повинна мати маркування, яке підтверджує, що вона відповідає усім державним або міжнародним стандартам. Маркування сталі описує її характеристики, зокрема клас міцності і хімічний склад.
Використання якісного сучасного обладнання
Щоб дотримуватися норм безпеки під час створення арматурних каркасів і зробити готовий результат якісним і довговічним, необхідно використовувати спеціальне професійне обладнання. Воно дозволяє:
- максимально автоматизувати процес;
- уникнути пошкодження матеріалу та втрати його міцності;
- чітко дотримуватися усіх креслень без найменшої похибки.
І ще одне важливе правило – на кожному етапі виготовлення арматурних каркасів необхідно проводити контроль якості. Він включає перевірку розмірів, міцності з’єднань, відповідності проєктним вимогам та якості матеріалів. Результати перевірок мають фіксуватися в документації. Щоб у разі виникнення проблем можна було визначити їхню причину.